Сторінка для батьків
-
"РОЗВАЖАЄМО ДІТЕЙ ВДОМА"
-
-
(корисні посилання)
-
-
Ми підібрали для вас різноманітні посилання на сайти, Youtube-канали для дітей, які містять багато корисної та цікавої інформації: мультфільми, дитячі пісні, руханки, завдання для розвиваючих занять. Ось їх перелік:
1. Канал на Youtube "З любов'ю до дітей", де багато дитячих пісень, мультфільмів та руханок
-
https://www.youtube.com/channel/UCpa-I4ppRaNH433rA5GYW9g?sub_confirmation=1
2. Канал на Youtube "Creative Teacher", де також є цікаві руханки для дітей
-
https://www.youtube.com/channel/UCUWpvLEcrLrkA69qf5IDHIg
3. Канал на Youtube "Уроки ліпки для дітей", де багато відео-уроків з ліплення
-
https://www.youtube.com/watch?v=XZgpcWXs7ec&list=PLElG6fwk_0UkVY50JOJxntVz739M4pUsB
4. Канал на Youtube "Цікаві Саморобки", де ви разом з дитиною навчитесь робити різноманітні цікаві саморобки з паперу
-
https://www.youtube.com/channel/UCpKlZnl88hGmT363eG4mtEg
5. Канал Youtube "Аудіо Мама", де можна слухати з дитиною казки, вірші, загадки українською мовою
-
6. Канал Youtube "Цікаво грати", де розміщені відео з різними розвивальними іграми для дітей
-
https://www.youtube.com/user/reverslink/videos
7.Сайт , де ви можете знайти і скачати різні розвиваючі завдання для дитини.
-
-
9. Сайті , де ви знайдете багато розмальовок для дітей, відео, ігор, віршів, ідей для створення поробок своїми руками.
-
-
11. Сайт 4mamas, де в розділі "Ідеї дня" пропонується багато цікавих творчих занять з дітьми
https://www.4mamas-club.com/idei-dnya/
Цікаві завдання для дітей 3 років
Шаблони для пальчикового малювання
Малювання по крапках для найменших
Гра "Пірамідка і райдуга" (сенсорний розвиток)
Цікаві завдання для дітей 4 років
"Геометричні фігури" (назви і обведи)
Ігрове завдання "Знайди відмінності"
Завдання на розвиток навичок орієнтації в просторі і вивчення
Цікаві завдання для дітей 5-6 років
Малювання по крапкам (за номерами)
Шаблони для малювання двома руками
Завдання "Намалюй обличчя" (емоційний розвиток)
Завдання "На що схожі емоції" (емоційний розвиток)
Ігри з олівцем для розвитку дрібної моторики
Завдання "Допоможи бджілці дістатись квітки" (шаблони для
Гра на логіку та увагу "Різнобарвні сонечка"
Участь батьків в освітніх напрямках роботи за БКДО
№ | Освітній напрям | Учать батьків |
| Особистість дитини | Підтримка батьками процесу формування особистості дитини може відбуватися шляхом: розвитку рухових навичок: - дотримання спільних вимог щодо розпорядку дня, який відповідає віковим особливостям дитини; - допомоги дитині у виконанні щоденних гігієнічних процедур, загартовувальних процедур, доступних в домашніх умовах; - заохочення дитини до активної рухової діяльності вдома та на вулиці, проведення спільних ігор, розваг, інших форм спортивного дозвілля; - прогулянок на свіжому повітрі за різних погодних умов; розвитку здоров'я вбережувальних навичок: - створення вдома сприятливого середовища за родинними традиціями здоров'язбереження, роз'яснення користі та шкоди певних дій як для власного здоров’я, так і членів родини; - зацікавлення і заохочення дитини до вживання корисних для здоров'я продуктів харчування; - закріплення в різних життєвих ситуаціях навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, громадських місцях; - використання художніх творів (казки, оповідання, вірші, твори живопису тощо) про здоровий спосіб життя розвитку самоставлення / самосвідомості дитини: - безумовного цілісного сприйняття дитини як повноцінного члена родини, а саме: поваги до її потреб та бажань, її емоційної підтримки та заохочення; врахування вподобань та смаків, врахування думки дитини під час прийняття спільних рішень, надання їй відчуття безпеки та захищеності; - узгодженості цінностей, виховних позицій та впливів між усіма членами родини; - створення в родинних умовах простору для активної життєдіяльності дитини на побутовому та культурному рівнях; - забезпечення щоденною позитивного емоційного, вербальною та фізичною контакту з дитиною, вияв щирої зацікавленості та особистої участі у справах дитини (ігри, освіта, дозвілля, побут, спілкування тощо); - забезпечення умов для набуття дитиною соціального досвіду взаємодії з однолітками та дорослими (відвідування місць громадського користування; гра та освіта з іншими дітьми; участь у культурних, мистецьких, громадських подіях тощо); - позитивне ставлення до закладу дошкільної освіти, а також підтримка авторитету педагога, готовність включитися в розвивальну та/або корекційну роботу, ініційовану фахівцями психолого-педагогічного супроводу (педагоги, психологи, медики та інші профільні фахівці), що зумовлена індивідуально-типологічними особливостями та потребами в розвитку дитини. |
| Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі | Підтримка батьками процесу формування сенсорно-пізнавального простору, предметно-практичних дій дитини може відбуватися шляхом: розвитку предметно-практичних та технологічних навичок: - забезпечення дитини необхідними матеріалами (конструкторами, папером, природним матеріалом, залишковим і допоміжним матеріалами) для самостійної творчої діяльності, настільно-друкованими іграми; - обговорення з дитиною призначення предметів та їх безпечного застосування; - розмов та бесід з дитиною про властивості та призначення предметів; - залучення до виконання доручень вдома (скласти іграшки, полити квіти тощо); - залучення дитини до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою удосконалення навколишнього життєвого простору; її розвитку сенсорно-пізнавальних, логіко-математичних та дослідницьких навичок дитини: - використання у взаємодії з дитиною різноманітних інтелектуальних ігор (лабіринти, конструктори, кубики, мозаїки, ЛЕГО) іграшками, книжками пізнавального змісту (дитячі енциклопедії, художні твори, словники); - спільне розв'язання вправ, ігор, завдань, запитань математичного змісту під час прогулянок і спостережень у природі, пізнавальних розмов та бесід з дитиною; - організація та планування часу для спільних сімейних справ, життєдіяльності родини у вихідні / святкові дні: проведення спільних ігор і розваг, вікторин логіко- математичного змісту; - проведення елементарних дослідів та експериментів з матеріалами та речовинами із залученням дитини до коментування процесу дослідження та до спільного аналізу його результатів |
| Дитина в природному довкіллі | Залучення батьків у процес формування у дитини природничо-екологічної компетентності та навичок, орієнтованих на сталий розвиток, може полягати у: - формуванні у дитини поняття про себе як про мешканця планети Земля, від якою також залежить життя всього живого; - виявленні власної обізнаності та в ознайомленні дитини та інших членів родини з інформацією про те, як зберігають природні ресурси та дбають про довкілля в нашій країні та інших країнах світу; - наданні дитині власного прикладу відповідальної, розумної і виваженої поведінки щодо збереження ресурсів у повсякденному житті родини та розв'язання екологічних проблем власної громади; - активної власної участі та участі дитини в акціях, спрямованих на благоустрій території та збереження довкілля у власній громаді чи місцевості: висаджування рослин, звільненні території від засмічення, підтримуванні чистоти вулиць і власного приміщення; - формуванні у різний спосіб уявлень про екологічні проблеми свого міста, селища. |
| Гра дитини | Підтримка батьками процесу формування ігрової компетентності дитини відбувається шляхом визнання самоцінності вільної гри, що потребує: - забезпечення дитини відповідними до віку іграшками та предметами, пояснення за необхідності про призначення іграшок та правил їх безпечного застосування; - виявлення батьками поваги до гри як провідного виду діяльності дитини, емоційної, позитивної реакції на самостійні ігри дітей; - прояву щирого інтересу до ігор дитини в садочку й урахуванні її ігрових інтересів у домашніх умовах; - організації спільної з дитиною гри, придумування нових ігор з іграшками; - підтримки бажання дитини грати з іншими дітьми, створення ситуацій для ігор у колі інших дітей, спонукання дитини до обговорення ігрових вражень; - збагачення емоційної сфери дитини враженнями від театральних, літературних творів з подальшим відображенням їх у грі; - підтримки традиції радитися з дитиною про придбання нових іграшок. |
| Дитина в соціумі | Підтримка батьками процесу формування соціально-громадянської компетентності може відбуватися шляхом: - реалізації в родині принципів демократії, шо грунтуються на повазі до особистості дитини та її прав; - створення умов дія вибудовування міжособистісної, продуктивної і толерантної дитячо-батьківської взаємодії; - розмов про права дитини, моделювання відповідної поведінки та висловлювання особистих поглядів і думок задля набуття соціального досвіду; - залучення дитини відповідно до її вікових можливостей до участі в житті сім’ї / родини, закладу дошкільної освіти, громади в різних формах дозвілля, спільних подорожей, прогулянок тощо; - залучення дитини до спостереження за об'єктами соціального довкілля у повсякденному житті та у процесі ігор, прогулянок, екскурсій, дозвілля, соціальних і благодійних акцій, проектів тощо; - розповідання дитині про важливі події в житті сім’ї/ родини, міста, громади; - обговорення різних прикладів і моделей поведінки, зокрема з власного досвіду про взаємини з іншими людьми, про повсякденну діяльність та значущі події, у яких доведеться брати участь дитині; - заохочення дитини до спілкування й участі в спільних справах, наприклад, пошук інформації, відповідей на запитання, врахування дитячих інтересів та побажань у плануванні родинного дозвілля; надання дитині права вибору способів діяльності, дій, висловлювання власної думки тощо; - моделювання життєвих ситуацій для формування готовності дитини до носильної участі в демократичних процесах, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві. |
| Мовлення дитини | Підтримка батьками процесу формування мовлення дитини може відбуватися шляхом: розвитку мовленнєвих навичок дитини: - дотримання у розмовах з дитиною правил літературної мови, своєчасного виправлення мовлення дитини; - привертання уваги дітей до звукового складу рідної мови, регулярного залучення дітей до ігор на визначення місця звука в слові. - розмов з дитиною, спонукання її до запитань, пояснення незнайомих дітям слів: 20 - використання різних життєвих ситуацій для спонукання дитини до опису предметів й об’єктів, розповідання про різні події, переказування змісту мультфільмів і прочитаних книжок; - створення ситуацій (у магазині, у поліклініці, на дитячому майданчику тощо), які б забезпечили вправляння дитини у зверненні до дорослою чи дитини із запитанням чи пропозицією; - організації пізнавальних бесід з дитиною як рівноправним співрозмовником, то передбачає спонукання її до висловлення своєї думки, допомогу в розмірковуванні, аргументуванні, доведенні справедливості своїх припущень; - привчання дитини до планування власних дій, чіткого промовляння послідовності кроків до реалізації задуманого; до аналізу одержаного результату та шляхів досягнення задуманого; розвитку комунікативних навичок дитини: - нагадування дитині про необхідність дружнього спілкування (привітання, прохання про допомогу, пропонування допомоги чи підтримки, висловлення подяки), демонстрації власного позитивного прикладу такої поведінки; - демонстрації їй способів комунікації за допомогою гаджетів. обговорення їхніх переваг і недоліків порівняно з живим спілкуванням; - надання можливості дитині брати участь у розмові з близькими чи знайомими по телефону, допомоги в засвоєнні базових мовних формул телефонної розмови; - вправляння дитини у вживанні етикетних комунікативних формул з різними категоріями людей (діти / дорослі, знайомі / незнайомі, різних за статусом) у різних життєвих ситуаціях; - обговорення з дитиною конфліктної ситуації, що трапилась, того, як можна було б їй запобігти, полегшити, якщо б побудувати суперечливий діалог по-іншому; розвитку художньо-мовленнєвих навичок дитини: - виявлення батьками ціннісного ставлення до книжки як до джерела пізнання; - облаштування книжкового куточка, полички, спільного придбання книжок; - підтримки бажання дитини збагачувати свій літературний досвід, розповіді про свої улюблені книжки, пригадування того, які з книжок були вашими друзями в дитинстві; - запровадження ритуалу щоденного читання книжки з подальшим обговоренням особливостей характеру та поведінки різних персонажів; проведення паралелей книжкової історії з реальним життям дитини; - запрошення дитини виразно декламувати улюблені вірші на родинних зібраннях, народних святах; - влаштування літературно-мовленнєвих ігор із загадуванням-відгадуванням загадок, складанням інших кінцівок до знайомих текстів, ігор за змістом літературних творів. |
| Дитина у світі мистецтва | Підтримка батьками процесу формування мистецько-творчих навичок дитини може відбуватися шляхом: - заохочення бажання дитини займатися мистецькими видами діяльності; - спостережень, позитивної оцінки та підтримки мистецьких вподобань дитини; - схвалення вільного самовираження дитини в самостійній художній діяльності; - ігор в акторів, ляльководів, оповідачів, ведучого і учасників концерту; - участі в експериментуванні з різними зображувальними матеріалами, звуками, рухами, словами; - слухання з дитиною дитячого пісенного репертуару, інструментальної музики, виконання колискових; - заохочення дитини до словотворчості, римування, виявлення акторських здібностей; - позитивної реакції на дитячі малюнки, вироби, співи, музично-ритмічні рухи, фрагменти театралізації, створення портфоліо творчих робіт; - долучення до спільного перегляду мультфільмів з красивою народною і сучасною музикою, яскравими дитячими образами, підспівування, відтворення персонажів у пластиці, малюнку, сценках; - влаштування сімейних свят, розваг з використанням мистецьких видів діяльності; - відвідування з дитиною, зокрема й онлайн, театрів, виставок, музеїв, галерей, концертів; - активної участі у мистецьких проектах, святах, розвагах, конкурсах, майстер- класах, інших формах мистецької діяльності, шо організовує заклад дошкільної освіти; - створення умов для виявлення мистецької компетентності у житті й побуті (уміння одягатися зі смаком, створювати затишок у приміщенні, надавати зіпсованим речам друге життя, декорувати, виявляти здатність до оздоблювання кулінарних виробів). |
Варіативний складник | ||
| Особистість дитини. Спортивні ігри | Підтримка батьками процесу формування спортивно-ігрової компетентності дитини засобами спортивних ігор може відбуватися шляхом: - залучення дитини за бажанням до спортивного гуртка для активізації спортивно-ігрової діяльності дітей; - підтримки позитивного ставлення дитини до спортивно-ігрової діяльності, прагнення грати в спортивну гру; - ознайомлення дитини з доступним для них спортивними подіями, спільний перегляд спортивних ігор як професійних, так і аматорських команд; - допомоги дитині в забезпеченні тренувального процесу, виховання відповідального ставлення до виконання занять, догляду за спортивною формою та інвентарем; - спрямування дитини на участь у спортивних змаганнях на рівні закладу дошкільної освіти, району та міста. |
| Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп`ютерна грамота | Підтримка батьками процесу формування інформаційно-комунікаційних навичок дитини може відбуватися шляхом: - відповідального й помірного використання батьками комп’ютера як сучасного засобу діяльності дитини старшого дошкільного віку; - добору ігрових і пізнавальних програм, сприятливих для навчання дитини, вміння свідомо обирати спосіб дії, спрямований на розв'язання завдання; - ознайомлення дитини з можливостями використання цифрових технологій у повсякденному житті та дозвіллі; - створення сприятливих умов для формування цифрової компетентності; - пояснення дитині правил поведінки за комп'ютером, роз'яснення про небезпеки і правила поводження в інтернеті. |
| Мовлення дитини. Основи грамоти | Підтримка батьками процесу розвитку мовленнєвої компетентності дитини в оволодінні основами грамоти може відбуватися шляхом: - підтримки інтересу дитини до друкованого слова через влаштування обміну записками, спонуканням дитини до читання друкованих слів і коротких фраз; - звертання уваги дітей під час прогулянок до надписів і вивісок на магазинах, будівлях, транспорті; спонукання запам'ятовувати їх, впізнавати знайомі надписи, виокремлювати в них букви, промовляти злито; - вправляння дитини у виконанні звукового аналізу слів, ініціювання гри з відгадуванням і добором слів на заданий звук у будь-якій ситуації; - підтримки інтересу дитини до письма, друкування букв і слів, підтримкою її в цьому бажанні; - вправляння дитини в читанні і писанні друкованими літерами свого імені, імені рідних та інших коротких простих слів; прочитуванні знайомих букв, слів на сторінках книжки під час читання; - переконання дитини в перевагах уміння читати і писати як ключової до пізнання людиною таємниць світу. |
| Мовлення дитини. Іноземна мова | Підтримка батьками процесу формування мовленнєвої компетентності у площині оволодіння іноземною мовою може відбуватися шляхом: - підтримки інтересу дитини до опанування іноземною мовою завдяки розширенню знань про інші країни, народи тощо; - заохочення дитини до активізації набутих іншомовних знань в розважальних і пізнавальних заходах (безпосередньо та через технічні засоби); - забезпечення помірно обмеженого доступу до навчальних і розвивальних комп'ютерних ігор з елементами іноземної мови; - використання аудіо- та відеоматеріалів іноземною мовою. |
| Дитина в соціумі. Соціальна-фінансова грамотність | Підтримка батьками процесу формування соціальної компетентності й навичок соціальної та фінансової грамотності у дитини може відбуватися шляхом: - спонукання дитини до більшого самопізнання і впевненості у собі, власних можливостях; - використання різних виховних дій з метою навчання дитини цінувати і захищати матеріальні та нематеріальні цінності, виховання заощадливості; - залучення дітей до планування витрат, сімейного бюджетування як засобу формування свідомого і відповідального ставлення до фінансів; - проведення розмов, бесід, спрямованих на розвиток дитячої соціальної і фінансової ініціативності та лідерських якостей. |
| Дитина у світі мистецтва. Хореографія | Підтримка з боку батьків процесу набуття дитиною хореографічної компетентності може відбуватися шляхом: - перегляду разом з дитиною відеозаписів танців козаків з репертуару Національного ансамблю танцю України імені Павла Емірського, Національного українського народного хору імені Григорія Верьовки (YouTubе), висловлення свого ставлення до краси рухів; - запису танців у виконанні дитини на відео з подальшими його переглядами у сімейному колі; - заохочення практичних дій дитини з наслідування традиційних рухів танцю; - регулярних переглядів фрагментів балетних вистав («Лускунчик», «Буратіно», «Білосніжка та семеро гномів») з подальшим обговоренням змісту, сюжету, музики, образів, танців; - добору дитячих пісень з української естрадної та народної музики для руханки, творчих танців у народних і сучасних ритмах у колі сім’ї. |
Участь сім’ї в розвитку дитини
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не звільняє батьків або осіб, які їх замінюють від виховання й розвитку їх дитини (закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенція про права дитини та інші нормативно-правові акти).
Участь батьків або осіб, які їх замінюють, у розвитку компетентностей дитини, залучення сімей до освітнього процесу закладу дошкільної освіти утверджує позиції про те, що кожен з батьків є відповідальним за виховання, розвиток і навчання дитини, за збереження її життя, зміцнення здоров'я та усвідомленого ставлення до здорового способу життя, формування почуття людської гідності.
Взаємодія закладів дошкільної освіти з сім'ями дітей як учасниками
освітнього процесу
Сім'я виступає дієвим, моделюючим, соціальним, комунікативним, культурним інститутом виховання, навчання і самореалізацїї особистості.
Зазначена тенденція збільшує роль партнерської взаємодії педагогічних працівників закладів освіти з членами родини вихованців. Підвищення культури відповідального батьківства посилює необхідність педагогічного просвітництва сімей, які опинились перед численними соціальними, духовними, екологічними викликами сьогодення.
Взаємодія закладів дошкільної освіти з родинами дітей як учасниками освітнього процесу спрямована на формування високого рівня психологічної культури всіх учасників освітньою процесу і на рівні знань та настанов, і на рівні повсякденного спілкування.
У цих умовах педагогічний колектив закладу дошкільної освіти ініціює різні форми участі батьків в освітньому процесі, управлінні та громадському самоврядуванні закладу дошкільної освіти, а також соціально-педагогічний патронат сімей вихованців.